секції "Біологія"
Новомиргородського філіалу МАН
«Біологія: аспекти пізнання»
Пояснювальна
записка до авторської програми
У
сучасну епоху швидкого оновлення знань та інформаційних технологій важливе значення має розвиток нових способів освіти,
педагогічних технологій, що направлені
на індивідуальний розвиток творчої особистості. Результатом їх реалізації є набуття
учнями навичок самостійного руху в
інформаційних полях, формування у них універсального вміння добувати і застосовувати
знання. Цим вимогам найкраще відповідає науково-дослідницький метод навчання, який
широко застосовується в природничих
науках, однією з яких є біологія.
Без
перебільшення, біологія - одна з найважливіших наук сучасності. Тільки вивчаючи
її, можна пізнати закони буття, оволодіти таємницями створення світу і осягнути
закони функціонування живої матерії . Отож дуже важливо, щоб наука про життя стала невід’ємною частиною
світогляду кожної людини. Тому програма « Біологія: аспекти пізнання»
розрахована на учнів, що виявляють
інтерес до біології і передбачає формування такого рівня знань,
який дозволив би в майбутньому правильно орієнтуватися в цій області науки і
працювати в галузях, які близько з нею стикаються.
Даний
курс дає можливість отримати цілісне
уявлення про місце цього комплексу наук в загальнонауковій сфері, познайомитися
зі специфікою біологічних методів досліджень, отримати уявлення про
фундаментальні закономірності, явища і проблеми біології.
Програма
курсу має науково-практичну орієнтацію,
спрямовану на розвиток біологічної компетентності майбутнього випускника, систематизацію та
поглиблення наявних знань з біології.
Вона не дублює шкільну програму, а
направлена на розширення уявлень про основні критерії функціонування
живих організмів на всіх рівнях організації живої природи. Дає можливість сформувати в учнів наукові,
усвідомлені знання основ біології, отримати уміння і навички, пов'язані з
оволодінням прийомами дослідження біологічних явищ та навколишнього середовища.
В процесі навчання
слухачі курсу матимуть можливість розвивати основні дослідницькі
навички, що мають відношення до широкого спектру біологічних досліджень, в тому
числі письмової та усної комунікації. Курс
містить інформацію про методику наукового дослідження: постановку мети,
формування завдань, вибору методів збору і відпрацювання матеріалу, проведення
спостережень над біологічними об’єктами,
аналіз і обговорення отриманого матеріалу, а також запису і аналізу даних дослідження.
Програма
розрахована на 144 години, 2 заняття по 2
години на тиждень.
Цільова
аудиторія: учні 10 і 11 класу, які вивчають курс «Загальна
біологія»
Мета
програми: Дана програма створена з метою вдосконалення знань учнів у
галузі біологічної науки, розвитку наукових інтересів і здібностей,
знайомства учнів з методами наукового пізнання, принципами наукового мислення,
придбання учнями уміння та навичок пошуково - дослідницької діяльності та включення дітей в навчально-дослідну і проектно-дослідницьку
діяльність по біології .
Основні
завдання курсу:
1.Залучити школярів до
процесу пізнання живої природи,
та популяризації наукових знань шляхом поглиблення базових знань з курсу
«Загальна біологія» та науково-дослідницької роботи.
2. Ознайомити з різними видами дослідних і проектних робіт принципами і
правилами організації науково-дослідницької діяльності.
3. Навчити основам
наукових методів досліджень та уявленням про наукову
логіку, єдиним для більшості наук, дати уявлення про планування експерименту.
4. Розвинути творче
ставлення до дослідження, прищепити
навички роботи з науковою
літературою, самостійної наукової роботи, та основам оформлення роботи.
Форми проведення занять:
індивідуальне консультування,
семінарські заняття, бесіди, лекційні,
практичні та лабораторні заняття, робота в природі, лабораторії з використанням інтернет-ресурсів та мультимедійних
візуалізацій досліджуваних процесів і явищ.
Вимоги
до учня:
- систематизація та
поглиблення базових знань учнів по біології, інтерес до
наукового пізнання, до експериментальної роботи, вмотивований вибір
теми дослідження;
-наполеглива дослідницька робота та обробка результатів дослідженя, доведення
їх до логічного завершення у вигляді науко-дослідницької роботи.
Контроль:
виконання дослідницької роботи, та
представлення її на конкурсі в МАН.
Освітні компетенції
курсу:
В результаті освоєння змісту
програми «Біологія: аспекти пізнаня», учень отримує можливість:
*Поглибити знання з кусу «Біохімія», «Молекулярна біологія» та «Цитологія»;
*Поглибити і розширити коло загальних навчальних умінь, навичок і способів
діяльності, в т.ч. умінь працювати з інформацією, вибудовувати і підтверджувати
наукову гіпотезу;
*Розвинути дослідницьку компетентність через
предметне дослідження, оформити та подати до захисту науково-дослідну роботу;
*Отримати індивідуальні
консультаціі проміжного та підсумкового контролю під час наукових
досліджень учнів та рецензування наукових робіт учнів при підготовці їх до
участі в конкурсі МАН.
Очікувані
результати:
Після закінчення
вивчення курсу учні повинні знати:
• основні положення теорій, гіпотез і законів
біології;
•основні критерії живих організмів на атомно-
молекулярному та цитологічному рівнях організації живої природи;
• основні принципи, структуру, методику та етику
наукових досліджень.
Після закінчення
вивчення курсу учні повинні вміти:
• пояснювати основні
положення теорій, гіпотез і законів біології та застосовувати отримані знання на практиці.
• працювати з різними джерелами інформації, обґрунтовувати актуальність обраної теми;
• проводити дослідження, аналізувати,
обробляти і грамотно оформляти результати
біологічних досліджень;
Структура курсу.
Зміст спецкурсу розділений на 8
розділів . У
"Вступі" розглядаються Основні
поняття науково-дослідної роботи та методи
наукового пізнання .
У
другому розділі Розглядаються
біологічні методи дослідження в
лабораторії. Правила постановки експерименту, спостереження за його перебігом,
фіксування даних та представлення результатів дослідження у вигляді фотографій, малюнків і таблиць, графіків і
діаграм. А також, методика математичної обробки даних експерименту, як то-
розподіл частот, характеристика розміщення відносно центру, оцінка дисперсії,
та взаємовідносини між перемінними. Даний матеріал дає можливість об’єктивної
оцінки даних експерименту для виведення об’єктивних висновків.
Третій розділ охоплює
весь процес наукового дослідження і є вихідною
теоретичною базою для подальшої роботи. Вона включає вивчення основних понять науково-дослідницької
роботи, загальної схеми наукового дослідження, методів наукового пізнання,
способів застосування логічних законів і правил, методів пошуку інформації. В
ній розглядаються етапи роботи в рамках наукового дослідження, норми оформлення
дослідницької роботи та рекомендації
щодо подання результатів дослідницької роботи в ході процедури її захисту.
У решті розділів відповідно розглядаються атомно –молекулярний та клітинний рівні організації живої природи та основні
біологічні процеси, які відбуваються на клітинному рівні. Ці розділи дають
розширене поняття програмованого матеріалу за курс біології 10 класу.
Календарно-тематичне
планування авторського курсу
«Біологія: аспекти
пізнання»
Перший
рік навчання
№
п /п
занять
|
Тема
заняття
|
Кіль-
сть годин
|
1.Вступ (8 год.)
|
||
1
|
•
Наука і науковий метод пізнання.
|
2
|
2
|
•
Види досліднцьких робіт .
|
2
|
3
|
•
Основні поняття науково-дослідницької роботи: проблема,гіпотеза,
експеремент,науковий факт,наукова теорія.
|
2
|
4
|
•
Методи біологічних досліджень.
|
2
|
2.Біологічні
методи досліджень(12
год.)
|
||
5
|
•
Малюнок в біології.
|
2
|
6
|
•Використання лупи і мікроскопа. Підготовка матеріалів для
роботи з мікроскопом.
|
2
|
7
|
•
Електронні мікроскопи..
|
2
|
8
|
•
Робота в лабораторії та протоколювання
експерименту.
|
2
|
9
10
|
•
Представлення даних: таблиць, графіків, діаграм.
•
Основні статистичні методи в біології.
|
2
2
|
3.Проектно-дослідницька
діяльність з біології
(22год.)
|
||
11
|
•
Види інформаційних ресурсів і способи роботи з ними.
|
2
|
12
|
•
Загальна схема ходу наукового дослідження. Наукова термінологія.
|
2
|
13
|
•
Вибір теми та обґрунтування її актуальності.
|
2
|
14
|
• Структура НДР .Складання індивідуального
робочого плану.
|
2
|
15
|
•Підбір
методик та постановка експерименту
.
|
2
|
16
|
•Результати
досліджень та їх обговорення.
|
2
|
17
|
•Формулювання висновків.
|
2
|
18
|
•Загальні
правила оформлення дослідницької
роботи.
|
2
|
19
|
•Представлення
результатів науково-дослідної роботи.
|
2
|
20
|
•Складання тез. Створення презентація
науково-дослідницької роботи.
|
2
|
21
|
•Культура виступу і ведення дискусії:
|
2
|
4.Хімічні компоненти живого ( 28год.)
|
||
22
|
•
Вступ до молекулярної біологі.Елементний склад живих організмів.
|
2
|
23
|
•
Неорганічні сполуки і вода.
|
2
|
24
|
•
Прості біомолекули. Хімічні зв’язки та взаємодія між молекулами. Макромолекули.
|
2
|
25
|
•
Прості й складні вуглеводи та близькі до них сполуки.
|
2
|
26
|
•Ліпіди, їх компоненти та утворення.
|
2
|
27
|
•
Властивості і функції жирів.
|
2
|
28
|
•Воски,
фосфоліпіди, стероїди і терпени, ліпопротеїди і гліколіпіди.
|
2
|
29
|
• Амінокислоти та їх властивості.
|
2
|
30
|
•
Білки. Розміри, структура та класифікація
|
2
|
31
|
•
Електричні властивості білків.Денатурація і ренатурація.
|
2
|
32
|
• Ферментти та їх функції.
|
2
|
33
|
•
Нуклеїнові кислоти.Будова нуклеотидів.Структура і функції ДНК
та РНК.
|
2
|
34
|
•
Інші біологічно-активні речовини:
фітонциди,глікозиди,антибіотики.
|
2
|
35
|
•Вітаміни,пігменти,
коферменти, простетичні групи. і ін.
|
2
|
5.Анатомія клітини (20год.)
|
||
36
|
•
Клітина.Загальний огляд.Рослинна та тваринна клітина.
|
2
|
37
|
•
Клітинна оболонка,клітинна мембрана та підмембранний комплекс.
|
2
|
38
|
•
Транспорт речовин через мембрану.
|
2
|
39
|
•
Цитоплазма, матрикс,цитозоль.
|
2
|
40
|
•
Одномембранні органели: КГ,ЕПС, вакуолі, лізосоми.Єдиний вакуолярно-
мембранний комплекс клітини.
|
2
|
41
|
•
Двомембранні органели:ядро,мітохондрії, пластиди.
|
2
|
42
|
•
Немембранні органели: рибосоми, тубулярні структури (мікро: - філаменти, -трубочки, -війки ,
-джгутики, -тільця).
|
2
|
43
|
•
Параплазматичні ергастичні включення.
|
2
|
44
|
•Взаємодія
і контакти між клітинами - плазмодесми і
десмосоми.
|
2
|
45
|
•Прокаріотична
клітина та її організація.
|
2
|
6.Неклітинні форми життя(10 год)
|
||
46
|
•Місце
вірусів у системі органічного світу. Будова та життєдіяльність вірусної
клітини.
|
2
|
47
|
•Класифікація
вірусів.
|
2
|
48
|
•Шляхи
проникнення вірусів у клітину.
|
2
|
49
|
•Вірусні
захворювання людини і тварин.
|
2
|
50
|
•Мобільні
генетичні елементи. Плазміди. Транспозони.
Пріони.
|
2
|
7.Фізіологія клітини (32 год)
|
||
51
|
•Метаболізм
–основа життєдіяльності клітини.Основні метаболічні процеси в клітині та
методи їх вивчення. Анаболізм і катаболізм.Хімічні основи клітинного
метаболізму.
|
2
|
52
|
•Автотрофна асиміляція. Фотосинтез та його
значення.Фотосинтетичні пігменти.
|
2
|
53
|
•Біохімія
фотосинтезу.Реакії ініційовані світлом.
|
2
|
54
|
•Темнова стадія фотосинтезу. Фіксація
карбону
|
2
|
55
|
•Подальша
доля продуктів фотосинтезу.Екологічні аспекти фотосинтезу.
|
2
|
56
|
•Хемосинтез.
|
2
|
57
|
•
Гетеротрофна асиміляція.Біосинтез
білка і генний контроль.Генетичний код.
|
2
|
58
|
•Механізм
синтезу білка.Траннскрипція і трансляція.
|
2
|
59
|
•Регуляція
активності генів.Теорія оперона Жакобо
-Моно.
|
2
|
60
|
• Індукція і репресія ферментів. Регуляція метаболічних шляхів.
|
2
|
61
|
•
Дисиміляція, як джерело енергії. Джерела енергії для клітини.Значення АТФ.
|
2
|
62
|
•Дихання
і бродіння.Шляхи розщеплення вуглеводів.Гліколіз.
•Подальше
розщеплення пірувату.Цикл лимонної кислоти.
|
2
|
63
|
•Поповнення
H+-
резервуару.Електронотранспотний(дихальний) ланцюг та окислювальне
фосфорилювання.Регуляція дихання.
|
2
|
64
|
•Роль
ферменті у регуляції метаболізму.Взаємозвязок диханя і фотосинтезу
|
2
|
8.Безперервність життя (14год)
|
||
66
|
•
Реплікація і сегрегація генетичного матеріалу.Реплікація ДНК.
|
2
|
67
|
•Каріотип . Струтура хромосом.
|
2
|
68
|
•Репродукція
клітин.Соматичні та статеві клітини.Клітинний цикл.
|
2
|
69
|
•Розмноження
соматичних клітин. Мітоз . Значення
мітозу.
|
2
|
70
|
•Поділ
статевих клітин . Мейоз. Фази мейозу Кросинговеру. Значення мейозу.
|
2
|
71
|
•Інші
типи клітинної репродукції. Амітоз. Ендомітоз.
|
2
|
72
|
•Генетична
регуляція розвитку. Роль ядра і цитоплазми.
Природа організатора,роль генів і
зовнішнього середовища.
|
2
|
Використана література
1.Грин Н., Стаут У.,Тейлор Д.
Биология.М. «Мир»,1990.
2.Захаров В.Б. Общая биология 10-11 клас,
учебник для общеобразовательных учебных
заведений, М. «Дрофа»., 1999.
3.Кемп.П, Армс К.
Введение в биологию. М. «Мир»,1988.
4.Либберт Э.Основы
общей биологии. М. «Мир»,1982.
5. Тагліна О.В.
Біологія.Розробки уроків 10 клас, профільний рівень.Х. «Ранок», 2012.
Немає коментарів:
Дописати коментар